Доросла програма
Художня література
24.09 17:00 Вежа
Презентація літературного конкурсу та серії «Кримський інжир»
До антології увійшли найкращі твори, подані на Третій літературно-перекладацький конкурс «Кримський інжир / Qırım іnciri». Проза й поезія, дитяча література українською та кримсько­татарською мовами показують Крим у родинних історіях, в історіях видатних постатей минувшини, у буденних і неординарних ситуаціях, які творять яскраве полотно того, чим живуть кримчани, зокрема переселенці на материк. Документальність у цих творах переплітається з вигадкою, метафора — з прямослівністю, радість — зі смутком, обурення — з надією.
Окрім усього, тексти в антології показують можливості мови: кримськотатарські — через стилізацію під різні часові пласти, під народну творчість, зокрема завдяки використанню діалектів; україн­ські — через вкраплення кримськотатарських та караїмських слів і фраз.
Взаємні переклади познайомлять мовців української та мовців кримськотатарської з творами і класиків, і сучасників наших літератур.
24.09 18:00 Вежа
Лекція Романа Малиновського «Американська фантастика: Курт Воннеґут»
Курт Воннеґут — неповторний соціальний сатирик. Читати його романи — це сміятися над собою, суспільством, країною, всім сущим. Воннеґут описував світ одночасно і винахідливо, і чесно, і до сліз смішно. Наприклад, оповідь в романі «Сніданок чемпіонів, або Прощавай, чорний понеділку!» побудовано так, ніби автор розповідає про Землю інопланетянинові, який нічого не знає ані про людство, ані про людську цивілізацію, навіть про найпростіші речі — розмноження, зброю, прапор, яблуко. Така розповідь дозволяє під несподіваним кутом побачити мотивацію й наслідки людських дій.
25.09 13:00 Вежа
Презентація перекладу книжки Уладзімєра Арлова «Краєвид із ментоловим ароматом» за участі перекладача Олександра Ірванця
Книга білоруського поета, есеїста та історика Уладзімєра Арлова «Краєвид із ментоловим ароматом» побачила світ у 2021 році в перекладі Олександра Ірванця. На сторінках книги — 10 текстів, написаних автором у 1990–2000-х роках: про білоруські реалії тих часів, літературу, свободу, дружбу та несуттєві миттєвості та дрібниці, що все ж мають сенс. Побалакаємо із перекладачем книжки Олександрем Ірванцем про сучасну білоруську літературу як таку, творчість Арлова та актуальність цих текстів для українських читачів.
25.09 17:00 Бібліотека Короленка
Презентація роману Петра Яценка «Магнетизм»
Роман «Магнетизм» — це магічна історія про те, як у дивовижний спосіб пов’язані люди й міста: вони притягуються і відштовхуються, можуть із легкістю знищити одні одних, а можуть дати одні одним життя… Головна героїня Марія на прізвисько Гайка тікає з окупованого Донецька останнім потягом до Києва й опиняється сама в чужому великому місті. Ще в дитинстві вона відкрила в собі дивний хист бачити історії людей, записані на металі, а тепер чує мову будинків і знає їхні імена. День за днем перед нею постають нові химерні виклики, але найголовніший із них — чи зможе вона своєю жертвою врятувати рідне місто, серце якого перестало битися?
Петро Яценко — український письменник, прозаїк, журналіст, викладач креативного письма. Народився й виріс у Львові. Лауреат всеукраїнських літературних конкурсів «Нові автори», «Смолоскип». Стипендист програм Gaude Polonia (куратор — Ольга Токарчук), Bank Austria Literaris (2012). У грудні 2018 р. отримав у Львові Премію міста літератури ЮНЕСКО за роман «Нечуй. Немов. Небач». Твори перекладені німецькою та польською мовами.
25.09 18:00 Вежа
Презентація роману Артема Чапая «Вивітрювання»
Наскільки справді зміняться люди в екстремальних умовах? Напевно, навіть після кінця світу хтось інтригуватиме та сваритиметься, братиме й даватиме хабарі, буде борсатися заради привілеїв, ширити ненависть або теорії змови – а хтось, навпаки, піклуватиметься про слабких і допомагатиме чужим, прагнутиме справедливості й виявлятиме милосердя, буде любити, навіть жартувати попри все. Чи, може, та сама людина робитиме як одне, так і інше? Про це і навіть більше розповість автор роману «Вивітрювання» Артем Чапай. 
25.09 15:00 Вежа
Лекція Сергія Легези «Гаррі Поттер і таємні світи: бедекер для дорослих».
Майже чверть століття тому вийшла перша книга про Хлопчика-Який-Вижив — і змінила світ. Про те, як сприймають цей цикл діти й чому він для них є важливим, — сказано та написано чимало. Але чи такі вже і прості ці романи? Що в них міг би (а може — і повинен) побачити та знайти дорослий читач? Наскільки глибоке літературне коріння в циклу про Гаррі Поттера? Чи всі вигадки Дж. Роулінг — лише вигадки? Що спільного між нашим суспільством та чародійським світом? Врешті-решт, чому і як цикл про Гаррі Поттера виходить за межі лише читання — і чому це важливо для нас та для наших дітей?
Сергій Легеза – письменник, перекладач з польської мови. Відомий за перекладами циклу книжок про Відьмака Анджея Сапковського. 
25.09 16:00 Вежа
Презентація збірки есеїв Вано Крюґера «Розчахнута квітка»
«Розчахнута квітка» — чотирнадцять есеїв про Канон української поезії: Олега Лишегу, Михайла Григорова, Василя Голобородька, Петра Мідянку, Василя Герасим’юка, Тараса Мельничука, Емму Андієвську, Павла Тичину, Івана Драча, Миколу Воробйова… Окремі есеї «Розчахнутої квітки» присвячено відстоюванню ідеї відкритого суспільства, ідеалів свободи творчості, широти та незашореності мислення. Так Крюґер захищає міжнародний поетичний фестиваль Київські лаври, дизайнера і ілюстратора Олександра Грехова — тих, хто у різний час ставав об’єктом атак українських правих та ультраправих сил. Канон української поезії, взаємозв’язок і взаємопроникнення Високої і масової культур, необхідність відкритого суспільства, вільного мислення, свободи слова та творчості—так можна підсумувати зміст нової книги Вано Крюґера.
Вано Крюґер — поет, філософ, культуролоґ, член ПЕН-клубу.
25.09 17:00 Вежа
Віднайдений епік: польська фентезі після Сапковського (нове, старе та перероблене). Презентація перекладів книжок Р. Вегнера з циклу «Оповістки з Меекханського прикордоння». Учасники: Сергій Легеза та Володимир Аренєв
Як і в кожного напрямку популярної культури, у фентезі є своя історія: послідовність сюжетів, авторів, творів. Але крім загальної історії, у фентезі є й історії локальні (або ж — національні). Це — історії не лише приручення «чужого» (перероблення класичних для напрямку тем), але і створення «свого», в усій його оригінальності. Саме це є приводом поговорити про польське фентезі: чому довгий час ми пов’язували його існування лише із циклом «Відьмак»? Чи був «світ поза Сапковським»? Чому епічне фентезі лише в останні роки набуває в польській культурі популярності? І чому це є важливим для української популярної культури?
26.09 12:00 Бібліотека Короленка
Лекція Сергія Легези «Була колись гетьманщина…": альтернативна історія як соціальна машина»
Коли країна (суспільство, культура) починають змінюватися, завжди виникає потреба не лише бачення майбутнього, але й переоцінки минулого. У популярній культурі роль такого «поля експериментів» бере на себе т. зв. альтернативна історія — напрямок у фантастиці дія творів якого відбувається у світі, де історія пішла іншим шляхом, бо події, які ми вважаємо головними для нас, у цій історії за якихось причин не відбулися. Спробуємо ж порозмовляти про те, як цей напрямок у фантастиці з’явився — і про що він може нам розповісти; про спадщину минулого та про можливості, які відкриваються для українських письменників; про національні міфи та формування історичної пам’яті.
Сергій Легеза – письменник, перекладач з польської мови. Відомий за перекладами циклу книжок про Відьмака Анджея Сапковського.
26.09 14:00 Вежа
Презентація збірки Романа Малиновського «Солодке життя»
«Солодке життя» — збірка оповідань письменника Романа Малиновського, об’єднаних настроєм та сюжетними спіралями. Тринадцять історій, які нуртують внутрішніми драмами, переживаннями, пристрастю, люттю, обожнюванням. Оповідання мироточать смаками — солодкими і не тільки. Вони кінематографічні: читаючи, ви наче відчуватимете простір фізично — тканини, кольори, відтінки, поверхні. Ця книжка повна загадковості та грайливості, тривоги, але й повітряної легкості. «Солодке життя» запрошує до гри, до подорожі літаками і потягами, кімнатами і будинками, мегаполісами і континентами. Закликає до мандрівки безмежним, неохопним космосом людської природи. Довіритесь героям — вони стануть вашими провідниками і вкажуть шлях у вигадливому лабіринті історій.
24.09 17:00 Вулична сцена у Театральному сквері
Презентація книжки «8000 миль самотності» Оксани Шаварської та концерт гурту «Сон Сови»
Історії з Нью-Йорка та Києва, історії повільних ранків та довгих вечорів, зустрічі  з численними диваками та не менш численними «пересічними людьми». Коли ти майже зловив відповідь на запитання: «Хто ти і чому опинився на цій планеті?», майже зрозумів правила гри в життя. Кожна історія – це чуттєва подорож до самого себе.
26.09 16:00 Вулична сцена у Театральному сквері
Презентація книжки Тамари Горіха Зерня «Принцип втручання»
25.09 18:00 Вулична сцена у Театральному сквері
Презентація книжки Тамари Горіха Зерня «Доця»
Мистецтво
24.09 19:00 Бібліотека Короленка (вул. Грецька, 43)
Презентація проєкту «Рейтинг 100 найкращих фільмів в історії України» та показ фільму «Шкурник» (реж. Микола Шпиковський)
Рейтинг 100 найкращих фільмів в історії українського кіно — масштабне опитування представників(-ць) національної та міжнародної кінокритичної спільноти, метою якого є переосмислення вітчизняного кіноканону та спроба визначення кращих українських фільмів за всю історію існування кінематографу.
Спеціально для Mariupol Open Book Довженко-Центр пропонує до перегляду український фільм «Шкурник» 1929 року (реж. Микола Шпиковський, 78 хв). Це авантюрно-пригодницький роуд-муві, абсолютно нехарактерний для свого часу, у якому в рівній мірі висміювалися бюрократизм, фанатичність та абсурдизм більшовиків і клептократична пихатість білих — один із небагатьох прикладів української ранньої кінокомедії. Революційна агітація червоних висвітлена у фільмі у відверто саркастичних тонах.
25.09 19:00 Бібліотека Короленка (вул. Грецька, 43)
Показ альманаху короткометражних фільмів від українських молодих режисерів «Українська нова хвиля».
Довженко-Центр презентує восьмий альманах найкращих короткометражних фільмів «Українська нова хвиля. Перезавантаження». Темою цьогорічного альманаху стало перезавантаження — процес, при якому комп’ютер або інший пристрій повністю очищає, або відновлює вміст оперативної пам’яті та відновлює свою роботу заново. Проте, тема альманаху виходить значно ширше технічного визначення і стосується особистісного та суспільного виміру людського життя.
Перелік фільмів, що увійшли до альманаху: «Суррогат» (реж. Стас Сантімов); «Двоє» (реж. Влад Вітрів); «Врятуйте мене, лікарю» (реж. Дмитро Гришко); «Килим» (реж. Наталія Кисельова); «Прощавай, Головін» (реж. Мат’ю Ґрімар); «Бульмастиф» (реж. Анастасія Буковська).
Альманах вибудуваний таким чином, що утворює новий аудіовізуальний твір зі своєю драматургією та візуальним стилем. Це зібрання фільмів демонструє настрої й тенденції в українському суспільстві та кіно 2020–2021 року.
Поезія
24.09 18:00 Вулична сцена у Театральному сквері
Поетичні читання: Олександр Ірванець.
Авторське читання найвідоміших поетичних текстів класика української літератури Олександра Ірванця. 
Олександр Ірванець – український поет, прозаїк, драматург і перекладач. Підскарбій літературного угроповання «Бу-Ба-Бу». Автор понад двох десятків книг та численних публікацій у часописах і альманахах Європи й Америки. Твори перекладалися англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, чеською, білоруською, російською, італійською, хорватською мовами.
25.09 19:00 Вулична сцена у Театральному сквері
Музично-поетичні читання Анни Малігон та презентація збірки «Розарій». Учасниці: Анна Малігон та Елла Євтушенко
Поезія Анни Малігон — це завжди трохи інтим. Така тональність зумовлена, мабуть, внутрішньою потребою авторки зберегти тривку фактуру найголовнішого попри все — війну, зневіру, сплюндрований час. Поетка пише однаково проникливо і про профанне, і про сакральне. Для неї, здається, немає різниці — горобина в інеї, смарагдова пір’їна чи ціле людське життя. Градус довірливості й теплоти завжди надвисокий — аж до шепоту, аж до обіймів, аж до сповідальної сльози. Тому не дивуйтеся під час читання ілюзії тонкої руки на вашому плечі.

Анна Малігон — українська поетеса, письменниця, членкиня Національної спілки письменників, лауреатка премії «Благовіст» (2012), «Ватерлінія» (2012), Міжнародної україно-німецької премії імені Олеся Гончара (2009), «Смолоскип» (2005, 2006, 2011). Авторка 8 книг, серед яких поетичні збірки, повість для дітей і роман. Найновіше видання — збірка поезій «Розарій», що вийшла у 2020 у «Видавництві Старого Лева» з ілюстраціями Катерини Сад.
25.09 19:00 Вежа
Презентація збірки віршів Олени Герасим'юк «Тюремна пісня»
«Тюремна пісня» — це друга книжка віршів Олени Герасим'юк. У її основі лежить однойменна поема, вже знайома читачам; вона презентувалася у квітні 2016 року в підвалі Мистецького Арсеналу, спеціально уперше відкритому для цієї події. Читання поеми супроводжувалося перформансом, сценаристкою якого була Наталя Ворожбит, а головні ролі виконували бійці та колишні в'язні. Збірка Олени Герасим'юк, відомої і шанованої у мистецьких колах під ім'ям Герич, є апогеєм танатосу, даного нам у почуттях наших. Вона екстремальна і схожа на гарячий шмат правди, створений зрілим майстром, сповнена вогню, дзвонів, собачого гавкання і пахощів в'язниці. Вірші Герасим'юк вражають своїм стилістичним та інтонаційним багатством, і, менше з тим, важко згадати іншого молодого поета, який би так міцно спирався на українську культурну традицію в усіх її проявах.
Олена Герасим'юк — одна з найяскравіших представниць поетичного покоління десятих, яка, щойно розпочавши літературну діяльність, одразу стала в рівень з найвідомішими поетами. Авторка гучнозвісного «Розстрільного календаря», волонтерка, парамедик добровольчого батальйону «Госпітальєри». Має нагороду «За збережене життя».
25.09 17:00 Вулична сцена у Театральному сквері
Оприсутнення «витіснене покоління»: поетичні читання з обговоренням. Богдан-Олег Горобчук, Олена Герасим'юк, Анна Малігон, Елла Євтушенко
Українські поети молодшого покоління нагадають маріупольцям про надзвичайно сильне та довгий час несправедливо замовчуване явище української культури — поезію авторів так званого «витісненого покоління». Вірші таких знаних поетів, як Грицько Чубай, Ігор Калинець, Василь Голобородько чи Микола Воробйов тут сусідитимуть із творчістю маловідомих навіть нині Валентини Отрощенко, Івана Семененка чи Надії Кир'ян.
26.09 16:00 Вежа
Презентація поетичної збірки Валерії Карпиленко «Квіти і зброя».
Збірка «Квіти і зброя» містить у собі вірші, створені під час війни. Вони записувалися як поетичні історії реальних військових, яких авторка зустрічала на своєму шляху, будучи прес-офіцеркою. Кожен розділ — емоції, які вона пережила: від захоплення нашими Героями до болю від втрат.
Валерія Карпиленко передасть кошти від продажу збірки на створення пам’ятника герою й митцю Василю Сліпаку в Києві.
26.09 17:00 Вулична сцена у Театральному сквері
Музично-поетичний виступ Олега Каданова «Переписана пам'ять»
Олег Каданов – український музикант, поет, актор, учасник проєктів «Мантри Керуака» та «Лінія Маннергейма». Ексклюзивно у Маріуполі предаставить нову поетично-музичну програму «Переписана пам'ять».
Комікси
25.09 11:00 Вежа
Лекція Ірини Ніколайчук «Що таке комікси і як їх читати?»
Редакторка та перекладачка коміксів Ірина Ніколайчук ділиться власним досвідом як навчитися правильно читати комікси, пояснить в чому різниця між графічним романом та коміксом, порадить як обрати для себе найцікавіші всесвіти для читання, а також розкаже як жанр коміксів використовують для говоріння на складні та глибокі теми. 
26.09 11:00 Вежа
Книжки з картинками: ви того не просили. Екскурс в історію українського мальопису.
Учасниці: Руслана Коропецька (UaComix), Аліка Разнер (Bookree).
Бетмен, Супермен, Залізна людина — якщо ви вважаєте перелік цих персонажів коміксів вичерпним, вам точно треба потрапити на цю подію. Чому комікси ототожнюють із супергероїкою? Чи справді вони для дітей? Звідки родом комікс і до чого тут Україна? Які країни подарували світу найзнаменитіших коміксистів? Шок: не Америка. І чи справді книжки з картинками легше читати, ніж із буквами? Спойлер: ні. Про все це й ще про те, як культурне середовище майже пройшло повз сторіччя українського мальопису будемо сперечатись.
Руслана Коропецька – редакторка видавництва UaComix. 
Аліка Разнер – випускова редакторка видавництва Bookree.
Нонфікшн
24.09 18:00 Вежа
Лекція «Як писати і читати художні репортажі». Ольга Омельянчук і The Ukrainians
25.09 15:00 Бібліотека Короленка (вул. Грецька, 43)
Презентація книжки Наталії Атамась «Пташина історія. Скандали, інтриги і мистецтво виживання».
Що спільного у чубатих синиць і українських господинь? Чому самкам пінгвінів подобаються гладкі чоловіки та чим Дарвіну не вгодили павичі? Чи справді існує лебедина вірність і як качки дають раду нахабним залицяльникам? І чому українцям слід перейматися через папугу Крамера, що оселився в Києві?
Відповіді на ці запитання знає орнітологиня Наталя Атамась, яка у своїй книжці розповідає про те, як живуть птахи і наскільки їхня поведінка схожа на людську (чи то навпаки — наші звички нагадують пташині). Наталя з гумором пояснює, для чого птахи заводять гареми та як “редагують” кількість і якість власного потомства, як вони будують гнізда й шукають пару, планують зимування та чому пари розлучаються і залишають свої родини.  
Особливе місце у книжці присвячено культурі бердвочингу, тобто спогляданню й дослідженню птахів, і його терапевтичному впливу на людей.

Наталя Атамась — орнітологиня, кандидатка біологічних наук і популяризаторка науки. Любителька опери та майстриня веслування на байдарці. Виховує сина, пухнастого кота та доктора фізико-математичних наук, який терпіти не може опери.
Наталя працює в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України у Києві, її спеціалізація — гніздова біологія та екологія водних птахів. Займається популяризацією науки та птахів на фейсбуці, в офлайні і взагалі всюди, куди запросять. Окрім наукової роботи та популяризації, продовжує їздити в польові експедиції, переважно водні, на чолі цілої флотилії байдарок.
Книжка проілюстрована фотографіями ветерана АТО, тренера з фрі-файту та бердвочера Валерія Чоботаря.

24.09 18:00 Бібліотека Короленка (вул. Грецька, 43)
Мультикультурність: національні спільноти та корінні народи України. Презентація ілюстрованого видання Ukraїner
Учасниця: Євгенія Сапожникова, шеф-редакторка медіаорганізації Ukraїner
Восени 2021 року медіаорганізація Ukraїner презентує ілюстроване видання, що описуватиме різноманіття культур, які співіснують на території України. Ця книга розповідатиме читачам пізнавальні історії про життя, часом трагічні причини міграцій, побут та культуру, ремесла та мистецтво, цікаві ініціативи представників різних національних спільнот та корінних народів України.
Матеріал для видання команда Ukraїner збирала протягом кількох останніх років, дослідивши майже 30 національних спільнот, що мешкають на території України. Серед них: гагаузи, приазовські греки, австрійці, роми, євреї, чехи, кубинці, нігерійці та інші, а також корінні народи України: кримські татари, кримчаки та караїми. Книга матиме назву «Ким ми є?» і саме на це запитання Ukrainer спробує пошукати відповіді на її сторінках.
Напередодні виходу книги відвідувачі фестивалю зануряться в етнографічну подорож слідами Ukraїner.
25.09 14:00 Вежа
Презентація збірки «Анатомія письменниці»
«Анатомія письменниці» — це книжка-подорож, книжка-інструмент, книжка-натхнення, де під однією палітуркою зібралися разом сучасні українські авторки та письменниці минулого. 

15 сучасних українських письменниць та викладачок творчого письма, які живуть в Україні, Німеччині, США, Англії, Греції, пишуть книжки та мають власні авторські освітні продукти з розвитку письменницької майстерності: Таіс Золотковська, Ольга Купріян, Валерія Чорней, Наталія Довгопол, Олександра Орлова, Галина Ткачук, Юлія Гудошник, Христя Венгринюк, Оксана Лущевська, Дзвінка Матіяш, Таня Стус, Христина Лукащук, Надійка Гербіш, Таня Поставна, Слава Світова. А також — вперше — секрети письменницької майстерності та особливості роботи над текстами від авторок минулого: Наталії Кобринської, Уляни Кравченко, Олени Пчілки, Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Євгенії Ярошинської.

26.09 12:00 Вежа
Бізнес без стартового капіталу. Майстер-клас із фандрайзингу від команди Creative Women Publishing.
Учасниця: Орнелла Остапенко.
У межах заходу ми:
— поділимося основними інструментами зі статегування,
— розкажемо, з чого складається сильний бренд,
— вибудуємо комунікаційну стратегію для фандрайзингу.
Орнелла Остапенко — арт-директорка, мультидисциплінарна дизайнерка, співзасновниця видавництва Creative Women Publishing.
26.09 15:00 Вежа
Ukraїner: VR-проєкт «Рідний Крим»
Учасниці: Оксана Кузема; Ліза Цимбаліст
З моменту окупації Криму Росією у 2014 році півострів став недоступним для тисяч людей. У серії «Рідний Крим», створеній Ukraїner спільно з Українським інститутом, герої за допомогою віртуальної реальності спостерігають за знаковими для них місцями в Криму, діляться думками та історіями про рідний півострів.
Серед них — режисери Ахтем Сеітаблаєв та Олег Сенцов, співачка Джамала, один із лідерів кримськотатарського національного руху Мустафа Джемілєв.
Команда проєкту відшукала їхні рідні місця в Криму та показала у форматі VR, щоби кожен перенісся в куточки, з якими пов’язані найприємніші спогади з Кримом.
Проєкт «Рідний Крим» нагадує про долі людей після окупації, порушення прав людини, переслідування в Криму.
26.09 13:00 Вежа
Презентація «Про що вона мовчить». Книжка-подруга, якої так не вистачає.
До збірки «Про що вона мовчить» увійшли есеї 48 жінок із різних куточків України. Усі вони різні. Більшість із них відомі: хтось відома на всю країну, як Ірма Вітовська та Альона Альона, хтось просто зірка у своїй справі, як Ірина Галай чи Юлія Федів.
Що їх об’єднує? Це замовчуваний досвід та шлях, який стоїть за цим успіхом.
Кожен із нас переживає кризи, і ці історії можуть стати голосом, що промовляє «Ти не сама. Ми теж були тут, де ти зараз є, пережили це та рухаємось далі».
На презентації ми:
— поділимось історією створення книжки в період пандемії
— розповімо, як об’єднати 48 авторок, серед яких і друзі, і вороги.
— зачитаємо кілька історій
Також запрошуємо до дискусії, щоби замовчувані теми нарешті вийшли з тіні.
25.09 15:00 Вулична сцена у Театральному сквері
Зовсім не страшна розмова: як завдяки сторітелінгу, книжка допомагає впоратися з новиною про діагноз.
Учасниці: Ніна Савіна, Наталія Мітяєва
Система, яка десятиліттями вчила сприймати людину лише як тіло, мало змінилася за часи незалежності України. Невиліковний діагноз досі «перекреслює» в пацієнтові людину з усіма її потребами і почуттями. «Зовсім не страшна книга про життя, смерть і все, що поміж ними» показує, що може бути інакше. Ця книжкаа — місточок для медиків до почуттів пацієнта. Місточок для суспільства до важкохворих людей. Зрештою, це місточок для пацієнтів до самих себе. Адже кожна людина має право на гідне життя і радість, попри будь-яку хворобу.
Головна мета команди громадської організації «Горизонталі» — щоби в центрі медичної системи завжди стояла людина. «Зовсім не страшна книга» — ще один крок назустріч цій меті. Команда прагне, аби доступ до книги мав кожен важкохворий пацієнт і кожен медик.
За підтримки благодійників з червня 2020 року громадська організація безкоштовно поширила більше 1500 примірників серед пацієнтів, лікарів, медсестер, керівників медзакладів. Отримали книгу й ті, хто приймає рішення про розвиток паліативної допомоги в Україні — команди Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров’я.
Книгу вже використовують на своїх курсах викладачі Тернопільського та Житомирського медичних університетів. У співпраці з Україно-Швейцарським проектом покращення медичної освіти команда  з 15 викладачами медичних вишів розробляємо курс про людяність. В його основі лежать ідеї з книги. Це унікальний спосіб змінювати генетичний код медичної освіти, щоб системно, на самому початку кар’єри допомагати медикам бачити в пацієнті людину.
24.09 16:00 Вулична сцена у Театральному сквері
Що таке Global Teacher Prize та чому #вчителіважливі? Модераторка: Анна Смолько
Global Teacher Prize  —це щорічна національна премія для вчителів-агентів освітянських змін. Премія покликана відзначити досягнення вчителя не лише щодо своїх учнів, а й щодо суспільства, та підкреслити важливість педагогів в Україні. Премія існує, щоби привернути увагу суспільства до важливості освіти та ролі вчителів, підняти престиж та популяризувати професію вчителя в Україн, надихнути на використання сучасних методик, долучити українських учителів до світової освітянської спільноти. Учасницями події стануть Анастасія Ярова, півфіналіста Премії 2021, вчителька англійської мови  Маріупольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №51 та Людмила Тоцина, фіналістка Премії 2020, вчителька англійської мови Маріупольського міського ліцею.
25.09 12:00 Вежа
Презентація книжки «Як не збожеволіти від батьківства» від ГС «Освіторія». Учасниця: Анна Смолько
Ця книжка допоможе знайти відповіді на найпоширеніші запитання, які виникають перед відповідальними батьками: як провести час із дитиною максимально корисно, як чути й розуміти її проблеми, допомогти у школі, дбати про здоров’я й безпеку, як «підсадити» дітей на книжки, а також як самим лишатися спокійними у вирі постійних переживань і страхів, батьківських чатів, підліткових бунтів та прагнень бути суперсучасними батьками.
25.09 13:00 Вулична сцена у Театральному сквері
Презентація збірки «Народні Герої України: історії справжніх». Модераторка: Віолетта Кіртока
Знаково, що ця книга з'явиться до 30-річчя Незалежності України, адже зараз особливо важливо розповідати про людей, які виборюють самостійність країни, боронячи її від окупанта, захищаючи її право на власний шлях. Познайомитися з кожним з них, іноді навіть і посмертно, побачити обличчя цих людей, зазирнути в їхні очі за допомогою неперевершеного портретиста Романа Ніколаєва — важливо для кожного українця. 
Збірка містить три розділи та 45 історій (з яких 6 посмертно) про 45 людей, нагороджених відзнакою «Народний герой України» — військових, волонтерів, медиків, журналістів, громадських діячів. Їхні свідчення у цій книзі доповнять новітню історію нашої країни.
Дискусія
26.09 14:00 Вулична сцена у Театральному сквері
Дискусія для батьків та вчителів «Діти і читання» Учасниці: Ольга Купріян, Мія Марченко, Леся Воронина. Модераторка: Анастасія Музиченко
У всьому світі зараз замислюються, чи сучасні діти й підлітки втрачені для книжки, чи, все ж, попри чимало альтернатив, наступне покоління читачів і читачок таки формується? Що такого особливого в читанні? Навіщо ми намагаємося привчити до нього змалку – і чи вдається це зробити? Якою має бути сучасна дитяча й підліткова книжка, а якою – категорично ні? Про ці та інші питання подискутують три письменниці, які уміють «знайти ключик» до цієї вибагливої й зануреної у гаджети від немовляцтва цільової аудиторії.